Антон Капитоненко

Досье Антон Капитоненко




Адрес: Украина, Киев
Происхождение: Киев
Дата рождения:26 Марта 1986
Сайт: offline
Следить за пользователем



Антон Капитоненко родился 26 Марта 1986 года. Он был рожден в городе Киев. Также, мы выяснили, что сейчас он проживает в городе Киев, Украина. Антон социалист. Антон относится к алкоголю нейтрально.


Скрытые друзья пользователя:


Скрытые друзья еще не проверялись.

Найти скрытых друзей






Вот, что рассказывает Антон о себе:
Діти не вміють сміятись заздрісно,
крізь сльози сміятися і від злості.
Діти завжди сміються радісно.
І їм заздрять дорослі.

Повно щирості в тому сміхові,
Повно сонця розлитого,
Повно пролісків, повно втіхи
І ще чогось невідкритого.

Сміх той тягне з землі до неба,
Наче жайвір, струну із радості...
І якщо в душі у тебе
Захвилювалася лють чи заздрість,-
Ти всміхнися отак по-простому,
І повернеться щирість втрачена.

...Люди!
Все робіть по-дорослому,
Тільки смійтеся по-дитячому!

Таку єдину, аж невимовно,
як тебе вберегти?
Я намалюю з дзвіночками кловнів,
щоби тішилась ти.

Сім кишень камінців назбираю плескатих,
щоб кидала ти їх по воді.
У подушку твою хочу неба набрати,
щоб янголи снились тобі...

Поклич, коли світ цей, скупий на ласки,
тебе доведе до плачу...
Як вірний той кінь із далекої казки
на поміч тобі прилечу.
(І. Малкович, 1991р.)

“Death is always on the way, but the fact that you don’t know when it will arrive seems to take away from the finiteness of life. It’s that terrible precision that we hate so much. But because we don’t know, we get to think of life as an inexhaustible well. Yet everything happens a certain number of times, and a very small number, really. How many more times will you remember a certain afternoon of your childhood, some afternoon that’s so deeply a part of your being that you can’t even conceive of your life without it? Perhaps four or five times more. Perhaps not even. How many more times will you watch the full moon rise? Perhaps twenty. And yet it all seems limitless.”  (P.Bowles)

"Ничего нельзя у двери, кроме
как стоять и чувствовать запрет:
лишь родиться можно в этом доме,
а войти в мой дом чужому - нет!

У порога можешь ты напиться,
если ты в дороге изнемог.
Лучше, впрочем, дальше торопиться:
на дверях опять висит замок.
(Г. Бенн)